Грудний остеохондроз - хронічна патологія, при якій дегенеративно змінюються кісткові хребці та міжхребцеві диски, що розташовані між ними. Деструктивні ураження даної зони зустрічаються досить рідко через невелику рухливість, хороший захист реберним каркасом. Остеохондроз грудного відділу хребта розвивається непомітно, повільно, але наполегливо прогресує, а також відрізняється цілою низкою специфічних симптомів, маскуючись під захворювання внутрішніх органів. У зв'язку з цим дуже важливо звертатися за медичною допомогою за перших, поки що слабко виражених ознак проблем зі спиною. Своєчасне проведення лікування дозволяє не допустити тяжких ускладнень.
Причини та провокуючі фактори
Дегенеративно-дистрофічні процеси у грудних сегментах хребта виникають на тлі ендогенних збоїв та під негативним зовнішнім впливом. Їх розвиток найчастіше спровокований такими факторами:
- спадковою схильністю, наявністю певного набору дефектних генів;
- надмірними фізичними навантаженнями, особливо підйомом та перенесенням різних тяжкостей;
- малорухливим способом життя, що викликає застійні явища в області тіл хребців та міжхребцевих дисків;
- уродженими чи набутими аномаліями будови, наприклад, додатковими хребцями, лордозом, кіфозом;
- травмами спини та/або грудної клітки - переломами, тривалим стиском;
- плоскостопістю, клишоногістю;
- розладом кровообігу в будь-якій, не тільки грудній хребетній зоні;
- частими переохолодженнями;
- надлишковою масою тіла;
- ендокринними патологіями, порушеннями обміну речовин, наприклад, діабетом, подагрою, гіпотиреозом, гіпертиреозом;
- системними захворюваннями - ревматоїдним артритом, системним червоним вовчаком, склеродермією;
- анкілозуючим спондилоартритом.
Міцність та рухливість хребта загалом безпосередньо залежить від стану кожного відділу. Захворювання може стати наслідком нелікованого важко поперекового або шийного остеохондрозу.
Сприяють до руйнування міжхребцевих суглобів з тютюнопаління, алкогольна залежність, інтоксикації, включаючи професійні шкідливості. Грудний остеохондроз у літніх діагностується частіше, ніж у молодих та людей середнього віку. Це з природним старінням організму, уповільненням відновлювальних процесів, наявністю однієї чи більше соматичних патологій.
Симптоми та ознаки захворювання
Провідним симптомом дегенеративного процесу є біль. На відміну від шийного та поперекового остеохондрозу вона виключно рідко буває гострою, пекучою, пронизливою. Пацієнти зазвичай описують дискомфортні відчуття як тупі, ниючі, що давлять. Посилюватись больовий синдром може при нахилах/поворотах корпусу, незручних різких рухах, під час нападу кашлю, при температурних перепадах. Наголошується на його іррадіації — поширення за межі ураженої ділянки. Виявляється остеохондроз грудного хребта також наступним чином:
- тугорухливістю, відчуттям скутості;
- специфічними клацаннями, хрускотом при зміні положення тіла;
- випаданням чутливості, парезами у вигляді відчуття «повзання мурашок», печіння, оніміння;
- м'язовими спазмами, що ще більше обмежують обсяг рухів;
- прийняттям вимушеного становища, у якому дискомфортні відчуття виникають чи виражені слабо;
- патологічними змінами постави, на пізніх стадіях ходи;
- деяким зменшенням зростання внаслідок руйнування міжхребцевих суглобів, зближення тіл хребців.
Через постійну напругу м'язів спини спазмуються і м'язи шиї, попереку, що виявляється у хворобливості цих відділів.
Клінічна картина грудного остеохондрозу є сукупністю больових синдромів. Справа в тому, що уражені сегменти знаходяться в загальній зоні іннервації з багатьма внутрішніми органами. Якщо диск, що змістився, ущемив розташований біля хребта нервовий корінець, то болі можуть відчуватися в них, імітуючи поширені патології:
- сильні кардіальні болі нагадують стенокардію та навіть інфаркт міокарда;
- біль у грудних залозах стає причиною термінової диференціальної діагностики для виключення пухлинних процесів;
- постійні або періодичні болі в правому підребер'ї, в ділянці шлунка чи кишечника нагадують ті, що характерні для гастриту, холециститу, виразкового ураження.
При загостренні остеохондрозу може хворіти нижня частина спини або живота. Пацієнти помилково приймають дискомфорт за ознаки ниркової патології чи гінекологічного захворювання. Вони звертаються до профільних фахівців, а ті вже направляють хворих після обстеження до невролога чи вертебролога.
Класифікація, основні види
В основі поширеної класифікації остеохондрозу грудного відділу хребта – характер больового синдрому. Існують два його види:
- дорсаго - різкий гострий біль у грудині, що виникає переважно при тривалому знаходженні в одному положенні тіла, нерідко ускладнений відчуттям нестачі повітря при вдиху;
- дорсалгія у вигляді неінтенсивних хворобливих відчуттів у спині, що періодично з'являються і стихають після відпочинку.
Подібний поділ патології на групи дозволяє лікареві швидше визначитися з вибором анальгетика.
Постадійний розвиток грудного остеохондрозу
У своєму розвитку остеохондроз грудного хребта проходить чотири стадії. Для кожної характерна своя симптоматика та рентгенографічні маркери. Чим вираженіша деформація дисків і хребців, тим інтенсивніша біль, скутість рухів, парестезії. Стадією захворювання зумовлена терапевтична тактика.
I стадія
На рентгенограмі жодних змін поки що немає. Однак міжхребцевим диском вже погано утримується волога, без якої неможливе своєчасне відновлення. Він починає поступово витончуватися, втрачати міцність та еластичність. Лише окремих випадках виникає слабкий дискомфорт у грудному відділі. Людина сприймає її як м'язову перевтому, до лікаря не звертається. Тому хвороба на цій стадії зазвичай є випадковою діагностичною знахідкою під час обстеження з іншого приводу.
ІІ стадія
Структура фіброзного кільця стає пухкою, волокнистою. Відбувається збільшення однієї тріщини на диску з висуванням у цьому напрямі пульпозного ядра. Зменшується відстань між сусідніми хребцями, оскільки висота диска знижується, що добре візуалізується на зображеннях рентгенографічних. Щоб компенсувати розподіл навантажень, м'язові тканини постійно напружені. Наростає тугорухливість, вираженість больового синдрому поки що помірна.
ІІІ стадія
Фіброзне кільце розривається з видавлюванням пульпозного ядра за його межі. Утворюється грижа диска, через яку з'являються виражена симптоматика та тяжкі ускладнення. Спостерігається значна деформація тіл хребців, формування поодиноких остеофітів (компенсаторних кісткових розростань). Больовий синдром стає постійним, суттєво обмежуються рухи у спині.
IV стадія
На цьому етапі діагностувати грудний остеохондроз нескладно. Розрослися сполучні тканини, сформувалися численні остеофіти. Сусідні хребці в сегменті блоковані, повністю або частково знерухомлені. Коріння нервів часто обмежуються запальним набряком, кістковими наростами, спазмованими м'язами. Виявляється це пекучим прострілювальним болем. Хворий погано справляється з побутовими обов'язками, важко пересувається.
Ускладнення
Небезпечним є розвиток дискогенної мієлопатії — дистрофічного захворювання спинного мозку внаслідок переважно здавлення міжхребцевої грижі. При остеохондрозі грудного хребта подібне ускладнення зустрічається рідко. Тим не менш, у клінічній практиці відзначені випадки локалізації дискогенної мієлопатії в одному з нижніх сегментів. Через поступово наростаючий неврологічний дефіцит знижується м'язова сила, змінюються сухожильні рефлекси. Утворюються ішемічні ділянки, гинуть нервові клітини (інфаркт спинного мозку). Характеризується це порушеннями рухів, випадання чутливості, трофічних розладів.
Діагностичні заходи
На першій консультації лікар вислуховує скарги хворого, оглядає його, оцінює рівень чутливості, перевіряє сухожильні рефлекси, вивчає історію хвороб, травми хребта в анамнезі. Виставлений ним діагноз підтверджується проведенням лабораторних та інструментальних досліджень:
- рентгенографії у двох проекціях, за показаннями – прицільного знімку певного сегмента;
- магнітно-резонансної томографії;
- викликаних потенціалів;
- електронейрографія;
- електроміографії;
- загальноклінічних аналізів крові та сечі.
Щоб з'ясувати причину специфічної симптоматики, виключити соматичні захворювання зі схожими клінічними проявами, можуть бути призначені електрокардіографія, ультразвукове сканування серцевих структур, електроенцефалографія.
Методи лікування грудного остеохондрозу
Терапія комплексна, спрямована на усунення симптоматики та запобігання поширенню патологічного процесу на інші хребетні сегменти. У гостру стадію усувають пекучі нестерпні болі ін'єкційним запровадженням лікарських засобів, зокрема у уражену зону. Практикується зазвичай використання глюкокортикостероїдів у поєднанні з анестетиками (лікарські блокади). В інших випадках медикаментозна терапія полягає у прийомі таблеток, капсул, втирання мазей та бальзамів. Добре зарекомендувало себе застосування препаратів таких груп:
- міорелаксантів для зняття спазмів м'язів;
- нестероїдних протизапальних препаратів із вираженою знеболювальною активністю;
- спазмолітиків від защемлення нервів;
- засобів для покращення кровообігу;
- препаратів з вітаміном B6, що покращують передачу нервових імпульсів, що активізують регенерацію
Якщо сформувався корінцевий синдром, виникли інші ускладнення, то людина постійно живе в страху знову зазнати болючого болю, а це може стати причиною психічних розладів. Не допустити такого розвитку подій дозволяє призначення седативних засобів, антидепресантів. Крім медикаментів у лікуванні остеохондрозу грудного хребта застосовуються такі методи:
- лікувальний масаж, у тому числі вакуумний та акупунктурний;
- фізіотерапевтичні процедури - електрофорез/ультрафонофорез, магнітотерапія, імпульсні струми, УВЧ-терапія, аплікації з озокеритом або парафіном, голкорефлексотерапія, гірудотерапія;
- лікувальна фізкультура та гімнастика;
- витягування хребта.
При значних пошкодженнях дисків з хребцями та мієлопатії завжди одразу призначається хірургічне лікування. Видаляється грижове випинання, проводиться мікродискектомія, пункційна валоризація або лазерна реконструкція диска, встановлюється імплант або стабілізується сегмент хребта.
Профілактика грудного остеохондрозу
Головною метою первинної профілактики грудного остеохондрозу є виключення факторів, здатних запустити витончення та розтріскування міжхребцевого диска. Що рекомендують лікарі:
- виключити надмірні навантаження на спину;
- своєчасно лікувати всі захворювання – інфекційні, ендокринні, запальні;
- одразу звертатися за медичною допомогою при травмах спини, що навіть здаються незначними на перший погляд;
- відмовитися від алкоголю та тютюнопаління або хоча б їх обмежити;
- поповнити раціон жирною рибою, свіжими овочами, фруктами, кисломолочними продуктами;
- не допускати переохолодження;
- щодня займатися лікувальною фізкультурою щонайменше 15 хвилин.
Подібні превентивні заходи ефективні при діагностованому захворюванні грудного, шийного або поперекового відділу. З їхньою допомогою вдасться не допустити загострень та прогресування дегенеративно-дистрофічного процесу.
Якщо у вас є ознаки остеохондрозу грудного хребта, ви бажаєте позбутися його, звертайтеся до клініки для повноцінного грамотного лікування.
Питання відповідь
Чим відрізняється міжреберна невралгія від грудного остеохондрозу?
По суті, міжреберна невралгія є ураженням міжреберних нервів, що може ускладнювати перебіг остеохондрозу. Існують дві основні відмінності цих патологічних процесів. Для невралгії характерний нападоподібний стріляючий або пекучий біль, що посилюється навіть при вдиху. Грудний остеохондроз без утисків чутливих нервових закінчень проявляється тупим, як би віддаленим болем.
І другою відмінністю стає прогноз. Після усунення причини міжреберної невралгії вона безвісти зникає. Остеохондроз добре піддається лікуванню тільки на початкових етапах розвитку.